Що таке право власності на домен?
Стаття також доступна російською (перейти до перегляду).
Вступ
- Право власності на домен: законодавча основа
- Способи викрадення незахищеного домена
- Як захистити домен?
- Як визначити реєстратора доменів?
- Коли треба підтверджувати право власності на домен?
- Коли відбувається передача прав на домен?
Доменне ім’я може бути цінним активом: деякі з імен зараз оцінюють у мільйони доларів США. Особливо важливі домени верхнього рівня, які відтворюють назви відомих брендів або просто складаються з одного простого слова. Лише зареєструвати доменне ім’я — замало, адже сучасні тактики кіберсквотингу можуть позбавити реєстранта права. Тож варто обирати інший вид захисту.
Право власності на домен: законодавча основа
Цивільний кодекс України та Закон України № 3792-XII від 23.12.1993 р. регламентують принципи захисту авторського права в Україні. Проте в жодному з цих нормативно-правових актів та в суміжних документах немає згадки про вебсайти. Цю проблему вирішили в листі Мінюсту №19-5-537 від 18.12.2006 р. Документ визначає вебсайт як сукупність програмно-апаратних засобів з оригінальною адресою в Інтернеті та з інформацією, яка знаходиться в розпорядженні окремого суб’єкта.
Сам по собі вебсайт не є об’єктом правової охорони, тож для захисту інтелектуальної власності використовується термін «право на домен». Через відсутність чіткої законодавчої позиції, в Україні досі існують різні трактування цього визначення. За одним з них, користувач домену отримує право використання, яке є результатом правочину між реєстратором та реєстрантом.
Способи викрадення незахищеного домена
В Україні розповсюджені два види порушень прав власності на доменне ім’я. Перший — це кіберсквотинг, другий — незаконне використання захищеного свідоцтвом найменування.
Є декілька тактик кіберсквотингу:
- реєстрація доменних імен, пов’язаних з основними видами діяльності. Таким чином, у одного сквотера зосереджено декілька десятків імен, які він пропонує потенційним клієнтам за спекулятивними цінами;
- спекуляція на назвах, які точно чи наближено відтворюють назви відомих брендів, компаній;
- реєстрація торгової марки під вже існуюче чуже доменне ім’я з подальшим відстоюванням права на нього через суд;
- «білий» кіберсквотинг. Ситуація навпаки: коли бренд реєструє всі наближені варіанти імен у популярних доменних зонах, щоб не дати жодного шансу кіберсквотерам.
Як захистити домен?
Перший етап захисту доменного імені — реєстрація домену. В Україні ця процедура здійснюється за принципом «first come-first get», тобто «хто першим зареєстрував — той і отримав». Реєстратор при цьому вносить інформацію про реєстранта до сервісу WHOIS. Правовідносини між сторонами регулюються договором. Реєстрант отримує право на вільне розпорядження доменним іменем протягом оплаченого періоду.
Корінь проблеми у тому, що для реєстрації доменних імен не потрібні документи. Тому кожен зацікавлений може зареєструвати будь-яку кількість імен з ідентичною назвою у інших доменних зонах, або візуально схоже в аналогічній зоні.
Єдиним виключенням в Україні є реєстрація доменного імені в зоні .UA. Вона можлива лише за наявності зареєстрованої на таке ж ім’я торгової марки. Це — важливий етап захисту оригінального імені компанії, бренду в інтернеті.
Якщо права реєстранта порушені (наприклад, через кіберсквотинг), в Україні діють наступні механізми захисту:
- Переговори з порушником. Найменш ефективний спосіб, який дуже рідко призводить до дієвого результату.
- Звернення до Арбітражного суду з активацією процедури UDRP. Це досудова прискорена процедура розгляду спорів з чітко визначеним механізмом. Рішення арбітражу вважається офіційним, проте не заперечує право на судовий розгляд конфлікту.
- Звернення до суду. Найвигідніші позиції при цьому у реєстрантів з іменами у зоні .UA (бо їх право на домен офіційно підтверджене документами про реєстрацію торгової марки). В інших випадках спір за право на доменне ім’я може бути складним та затягнутим.
Як визначити реєстратора доменів?
Реєстратор — підприємство, яке спеціалізується на реєстрації та обслуговуванні доменних імен. У такої компанії є відповідні технічні засоби та умови для надання послуг з реєстрації, делегування та організації функціонування доменів.
Контактні дані реєстраторів шукають через WHOIS: для цього треба ввести назву домену без http://www і переглянути інформацію у полі з назвою Registrar:
Коли треба підтверджувати право власності на домен?
Правильною політикою є обов’язкове підтвердження права власності на доменне ім’я. Особливо це актуально для комерційних та інших популярних проєктів, які можуть бути потенційно цікавими для кіберсквотерів.
Згідно з законодавством, право на доменне ім’я є майновим (бо воно закріплене договором між реєстратором та реєстрантом та відповідною сумою оплати). Проте повноцінний юридичний захист доменного імені можливий тільки в одному випадку: коли буде встановлено, що ім’я є об’єктом інтелектуальної власності. Так як українське законодавство не відносить домени до такої категорії, єдиним варіантом є реєстрація торгової марки на аналогічну назву.
Стандартною процедурою є підтвердження доменного імені за вимогою інтернет-корпорації з присвоєння доменних імен і номерів (ICANN). Точніше, підтвердженню підлягає контактна інформація, яку користувач вказує під час реєстрації домену. У цьому випадку підтвердженням вважається виконання певної процедури (наприклад, перехід за посиланням, отриманим на email реєстранта).
Коли відбувається передача прав на домен?
Передати права на доменне ім’я можна офіційно: наприклад, у разі продажу компанії або конкретно її вебсайту третій особі. При цьому реєстрант зобов’язаний написати розпорядження, вказавши ім’я домену (повністю та без помилок), причину передачі, а також нового власника. Якщо реєстрант:
- Юридична особа — розпорядження має бути оформлене на офіційному бланку, з підписом керівника та печаткою.
- Фізична особа — до документу треба додати копії першої та другої сторінок паспорту.
Для передачі права на домен у зоні .UA спочатку треба передати новому власникові торгову марку (або ексклюзивні права на її використання).